Фильм Женская драка (2020) смотреть онлайн
- Онлайн просмотр
- Скачать
В центре внимания зрителей – Анна Винкомб (Малин Акерман), она считает, что ее личная и профессиональная жизнь идет под откос. Оба была владелицей кофейни, но случайно сожгла её ночью после того, как выкурила травку и выпила со своей подругой-полицейским Чарлин (Дульсе Слоан). Что еще хуже, кофейня не была застрахована и Анна сейчас без денег находится на грани выселения из своей квартиры.
Чарлин уже устала от хандры Анны и заставляет ее прийти на местную тусовку, где регулярно собирается женский бойцовский клуб. Кроме того, Анна узнает, что зона битвы была создана ее покойной матерью Мэри (Джули Майклс) как способ для женщин выразить свое разочарование и стать жестче. К несчастью для Анны, основное правило клуба гласит, что каждый новичок, прошедшей через дверь бойцовского клуба, невольно заключает негласную сделку, согласно которой она должна драться той ночью. Поэтому Анна выходит на ринг, быстро проигрывая свой первый матч.
В скором времени она вступает в ссору со звездным бойцом клуба Оливией (Белла Торн) и вызывает ее на бой. Но чтобы победить лучшую из лучших, Анна должна неустанно тренироваться. Она нанимает Джека Мерфи (Алек Болдуин) – тренера, который должен обучить её боевому искусству.
Джек похож на мистера Мияги – наилучшего тренера в клубе, но он только бледная и менее квалифицированная версия этого профессионала, к тому же он – любитель выпивки. Чтобы привести Анну в боевую форму, Джек заставляет ее пройти необходимые нетрадиционные упражнения и устанавливает для неё тренировочный режим.
В киноленте есть и романтическая сюжетная линия. Врач (Кевин Коннелли), который лечит женские травмы в клубе, влюбляется в Анну.
Все заканчивается большим финалом, в котором Анна и Оливия сталкиваются лицом к лицу. Оливия годами оттачивала свои боевые навыки. Она, без сомнения, – грозный противник. Анна, с другой стороны, тренировалась с пьяницей в течение двух месяцев, и она достигла аналогичного уровня знаний.
Каким будет исход боя и сможет ли Анна победить Оливию, вы узнаете, посмотрев американский триллер «Женская драка».
Всем привет, в этот раз разберем фильм "Женская драка". Я как девочка люблю бои, это всегда интересно и захватывающе смотреть, но женские если честно то не очень нравится смотреть.
Сам фильм рассказывает историю героини под именем Анна, которой уже за 30 лет и у неё нету ни денег ни семьи. У неё есть свое небольшое кофе, но прибыли там нет. Так же у нее есть отец, который после смерти жены нашел себе мужика.Ну да как без этого в фильме. Его жизнь налаживается, Анна рада за него, но все же ей грустно, так как денег у неё нету и с подруг у неё только одна которая работает в полиции. И эта подруга приводит её в свой подпольный бойцовский клуб. Анна боится всего и хочет уйти, но по правилам этого клуба нельзя уйти без боя. Вскоре она узнает тайну этого клуба, которая переворачивает жизнь Анны с ног на голову. Теперь она не может отказаться от него, бой становиться для нее делом чести.
Фильм о том, как поднять самооценку, о том, что иногда выплеснуть пар бывает очень эффективно. Анна поднимается в своих стремлениях и становиться целенаправленной. Все ее проблемы решаются, как только она берет себя в руки и начинает верить в себя.
Фильм на самом деле интересный, даже вдохновляющий.
Очень интересно наблюдать за дружбой Анны и полицейской, так забавно было видеть, как полицейская является участником подпольных боев и выгораживает их.
Ставлю 6 из 10. Фильм рекомендую, но только на один раз.
Назва цього фільму є непоганим маркетинговим ходом: одне тільки слово «Жіноча бійка» відразу ж викликає завищені очікування. Яких, однак, авантюрна комедія Пола Лейдена не виправдовує. З іншого боку, люди, залучені високим віковим рейтингом і багатообіцяючими акторами в касті, можуть відчувати себе обдуреними: замість, кхм, жіночих бійок (а не боїв, прошу зауважити) глядачеві підсовують важливий, шаблонний і навіть нешкідливий розповідь про розширення прав і можливостей жінок в сучасному світі. Це навіть корисно, але, напевно, не в такому форматі: легка передумова швидко еволюціонує в щось фальшиво феміністський. Жінка Анна переживає тривалий Поганий День, але чомусь такою, якою зазвичай переживають голлівудські панянки в кіно, щоб довести, що вони такі ж, як і ви. Чоловіка немає, батько (Кевін Неш, на хвилиночку!) Виявився геєм, а бізнес у вигляді кав'ярні збанкрутував. Її найкраща подруга в особі комбо політкоректності (т. Е чорношкірої лесбіянки з зайвою вагою) запрошує Анну вступити в підпільний жіночий бійцівський клуб. Головна героїня швидко виявляється втягнутою в суперництво з Олівією - чемпіонкою цієї зграї. Десь в сценарії ще маячать роман з симпатичним лікарем і наставництво від досвідченого тренера Мерфі в особі п'яного Алека Болдуїна. Природно, не дивлячись на всі негаразди, єдина проблема Анни полягає в тому, що вона недостатньо в себе вірить. Воно й зрозуміло, враховуючи, що і ми не віримо в Анну: в такого абсолютно шаблонного персонажа повірити нелегко. Багато речей, зокрема розкрився гомосексуалізм батька, додані надуманим чином: мовляв, щоб смішно було. Розігрується подібне з точки зору сюжету досить сумнівно. Точно також, як і любовний трикутник між Ганною, Олівією і лікарем: уявити, що таке в принципі можливо, є задумкою сміховинною. Так само як і муляє очі безжальна спроба догодити «пригнобленим»: тут є і боді-позитив, і секс-позитив, і гомо-позитив, і расовий-позитив ... Якби воно було хоч скільки-небудь правдоподібним, то комедію це б не спростувало . А так і ці елементи були додані остільки-оскільки. Відкинути бажання догодити «меншин» і зіграти на жіночій порядку - і «Жіноча бійка» стає стрічкою захоплюючій, можливо, навіть майстерною. Взагалі фільм реалізований досить компетентно і пристойно, але саме в концептуальному плані кульгає. Сюжет занадто механічний і кожну наступну сцену можна передбачити. В цілому фільм забавний, але далеко не досконалий: як по-справжньому смішний комедії «Жіноча бійка» не може розглядатися. При цьому і соціального висловлювання недостатньо: коли студія має намір створити передбачуваний проект про розширення жіночої ролі, не можна просто змусити протагоніст (ку) надіти рукавички, а потім зробити з її перемоги кульмінацію. Концепція перестає працювати дуже швидко: по-перше, не думаю, що побиття іншої людини може допомогти в терапевтичних цілях, а, по-друге, все ще швидше плутається, як тільки жінки на рингу стають об'єктами для жартів. В результаті стереотипи гризуть один одному глотки, а гумор виглядає неправдоподібно - на рівні «Бівіса і Баттхеда». Може бути, жінки тут - не цільова аудиторія і не центр уваги, а, врешті-решт, лише упаковка: вдається лише апелювати до провокаційному назвою і еротичної Беллі Торн.
